Россиялъул тахшагьар
Москва
гІур. Москва́
БайрахъГерб
Байрахъ
Герб
[[File:
Moscow July 2011-16.jpg
Холодный свет при -29 градусах.jpgTeatro Bolshói, Moscú, Rusia, 2016-10-03, DD 42-43 HDR.jpg
Moscow State University crop.jpgMoscow International Business Center-1 Сrop.jpg
Moscow International Business Center7.jpg
|center|300px|]]
ПачалихъРоссия
Федерациялъул субъектМосква
Координатал55°45′20″ ш. гӀ. 37°37′03″ бб. х.HGЯO
Жанисеб бикьи12 административияб округ (125 мухъ, 2 шагьаралъул округ, 19 поселок)
ТІоцебесеб нухалъ рехсей1147 сон
Площад2 600 км2 km²
Халкъалъул къадар 11 612 943 чи (2012)
Гъунки4554,1 чи/km²
Агломерация15 512 000 чи
МиллаталгӀурусал, украинал, татарал, цIамгIалал, жугьутӀал, белорусал
СагІтил рачел[[UTC#перенаправление Халип:Халип:ЧӀБ/СагӀтазул зона/Россия]]
Телефоналъул код+7 +7 495, 496, 498, 499
Почалъул индексал77, 97, 99, 177, 197, 199
Код ОКАТО45
Расмияб сайтhttp://mos.ru/
 (гІурус)
Москва (Россия)
ТӀанкӀ
Москва

Москва (гІур. Москва́) ккола Россиялъул тахшагьар[1].ГIаламалдаго бищун цIикIарал гIадамазул къадар бугел 10 шагьараздасан ккола[2].

Шагьар буго Москва гIоралда, Бакъбаккул-Европаялъул лабаллъиялъул бакьулъ, Окаялда ва Волгаялда гьоркьо бугеб бакIалда. Федерациялъул субъект гIадин Москваялъул гIурхъода руго Москва ва Калуг областал.

ЦӀар

Шагьаралъул цӀар гьеб тIа бугеб гIоралдасан бачIараб буго[3]. Амма гьеб гIоралъул цIар кисан бачIарабали мухIканго жеги лъаларо[4].

Физикиябгун-географияб сипат

Географикияб бакӀ

Климат

{{{БакӀ_хас}}} климат
ИндексЯнв.Феб.Мар.Апр.МайЮнЮлАвг.Сеп.Окт.Нов.Дек.
Ицц: www.weatheronline.co.uk

ГӀурччинлъи

ХӀайванал

Экология

Тарих

ТӀоцересел росаби

ТIоцебе шагьар рехсолеб буго Ипатьевская летописалда 1147 соналъул 4 апрелалъул рузманкъоялъ, Юрий Долгорукияс жиндирго гьудулзаби ва цо-цо князал гьенир данделъиялде ахIараб мехалъ[5].

Москва — княжествоялъул тахшагьар

ГӀурус царство

 
Сигизмунд Герберштейнил «Записки о Московии»-ян абураб тIехьалдасан. ГIага-шагарго 1556 сон.

XV гIаруялъул ахиралда Васильил Иван III заманалда Москва гIурус пачалихъалъул тахшагьарлъун лъугьана.

1605 соналъ Москваялда жанив Лжедмитрий I гьавуна. Гьерсихъан шагьаралда тIад кверщел гьабуна 1606 соналъ. ГIадамаца ахIи-хIурги гьабун гьев вухIана.

1613 соналъ Москваялда ханлъи гьабизе тIамана Фёдорил Михаил, 300 соналъ хутIараб Романовиязул династиялъе байбихьи гьабурав.

XVII гIасруялъул бакьулъ ва ахиралда Москваялда гIемер ахIи-хIур букIана: Соляной бунт, Медный бунт, Стрелецкий бунт (1682) ва Стрелецкий бунт (1698 соналъул).

Россиялъул империялъул заман

1712 соналъ Москваги тун Россиялъул тахшагьарлъун Санкт-Петербург гьабуна. 1728 соналъ, Петр II заманаялда Москваялда цIидасан босана пачаясул двор, 1732 сон щвезегIан гьанибго букIараб[6].

1851 соналъ Москваялдаги Санкт-Петербургалдаги махулнухлул гьоркьоблъи рагьана.

Советияб заман

Москва, постсоветияб мехалъ

1991 соналъул 1922 августалъ шагьаралда букIана "Августовский путч".ХИса-басиял лъугьана. 1995 соналъ тахшагьаралъул цIиял офицалиял магIлуматал гьаруна - герб, байрахъ ва шагьаралъул гимнги. Килисаби цIидасан разе рагъарана, гьезда гъоркьо Храм Христа Спасителяги.

2000-абилал соназда кIудиял архитектуриял хиса-басиял гьаруна[7]. Шагьар цIидасан балеб гIадаб жо гьабуна — гIемертIалабазул офисал ран, заманалда рекъарал транспорталъул инфраструктурал гIуцIцIун, элитниял рукъзал, цIияб хIалтIи-захIматалъул центр — «Москва-Сити» мухъ, ва гьединго гIемер цогидл бакIал рана, гIуцIцIана[8].

Москва (1908 сон) (фильм «Москва в снежном убранстве»)
 
Московаялъул Кремлалда унеб нух. Акварель XIX гI. байбихьи

Гьанжесалаб заман

Шапакъатал

Famous Natives

Leonid Agutin - singer, composer, musician, lyricist

Alexander Baluyev - theater and film actor

Alexander Domogarov - actor, singer, TV presenter

Alexander Zbruev - theater and film actor

Alexey Serebryakov theater and film actor

Alexey Chadov - actor

Andrey Sokolov - theater and film actor, producer, director

Felix Yevtushenkov - Russian businessman[9][10][11][12]

Sitdekov Tagir is a manager with many years of experience, a financier[13][14][15][16]

ХӀукуматалъул органал

Москваялъул хӀакимзаби

ХӀукуматалъул федералиял органал

Административиябгун-территориялъулаб бикьи

Расмияб символика

Халкъ

Халкъалъул къадар

Лъимер гьаби

Этникияб ва динияб состав

Экономика

Транспорт

Маххулнухлул транспорт

Гьавадул транспорт

Автомобилияб транспорт

Пробкаби

Парковка

Каршеринг

НухдатӀаса транспорт

Москваялъул метрополитен

 
«Маяковская» станция

ГӀурул транспорт

Велесипедалъул транспорт

ГӀелму

ГӀелмуялъул тарих

Лъайкьей

ТӀадегӀанасеб лъайкьей

Гьоркьохъеб лъайкьей

ЖамгӀият

Дин

Къачагълъи

= СахлъицӀуни

Хабал

Маданият ва искусство

Физкультура ва спорт

Архитектура ва рихьизе бакӀал

Планировка

Кьоял

Москваялъул Кремль ва БагӀараб майдан

Москваялъул Кремль — шагьаралъул тарихияб марказлъун.

Архитектураялъул памятникал

СМИ

Шагьаралъул хӀурматиял гражданал

Москваялда тӀоритӀулел тадбирал

Искусствоялъул асаразда

Москва астрономиялда

Шагьарал-вацал

Москваялъул шагьарал-вацал гӀемер руго. Гьезул цӀцӀикӀкӀараселги гьединаллъун рикӀкӀана 1990-абилел соназ.

ТӀоцересел шагьарал-вацаллъун лъугӀана Берлин ва Буэнос-Айрес 1990 соналъ; Венагуг партнёриял гьоркьолъаби жеги 1956 соналъго гӀуцӀун рукӀана[17]. Гьел гурони, Москваялъул цо шагьар-партнёрги буго: Париж.

Суртал ва медиафайлал


ХIужаби

  1. "Общероссийский классификатор объектов административно-территориального деления. Московская область". mosclassific.ru. Архивация: оригинал 2012-02-02. Боси: 2010-11-20.
  2. "Крупнейшие города мира по населению" (английский). world-gazetteer.com. 2010. Архивация: оригинал 2012-02-02. Боси: 2011-09-12.
  3. «Издавна признаётся также, что город назван по реке. Об этом впервые сообщает литературный памятник конца XVI — начала XVII в. „Повесть о зачале Москвы“, где сказано, что вел. Кн. Юрий Владимирович повелел „соделать мал деревян град и прозва его званием Москва-град по имени реки, текущия под ним“. В настоящее время мнение о первичности названия реки является общепризнанным» (Поспелов Е. М. Топонимический словарь Московской области. — М.: Профиздат, 320. — Гь. 173. — 320 с. — ISBN 5–255–01342–0.).
  4. «Название Москва древнее, его происхождение спорно»; «вопрос о названии Москва пока остается нерешенным» (Агеева Р.А., Александров Ю.Н., Бондарчук Г.П. и др. Улицы Москвы. Старые и новые названия. Топонимический словарь-справочник / Отв. редактор Е.М.Поспелов. — М.: Изд. центр «Наука, техника, образование», 2003. — Гь. 184–185. — 336 с. — ISBN 5–9900013–1–2.).
  5. ПСРЛ. Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 339.
  6. "Исторический очерк (Москва)". Энциклопедия «Москва». Архивация: оригинал 2013-01-14. Боси: 2013-01-11.
  7. "Москомархитектура. Исторический экскурс". Москомархитектура. Архивация: оригинал 2006-09-26. Боси: 2009-01-26. Unknown parameter |deadlink= ignored (|url-status= suggested) (кумек)
  8. "Новый облик Москвы". CREDCARD 2000—2009. Архивация: оригинал 2011-08-21. Боси: 2009-02-06.
  9. https://www.cnews.ru/articles/2021-12-16_mts_uvelichivaet_investitsii_v_startapy
  10. https://www.bfm.ru/person/9119
  11. https://whoiswhopersona.info/archives/34095
  12. https://newizv.ru/tags/evtushenkov-feliks-vladimirovich
  13. https://theperson.pro/tagir-sitdekov/
  14. https://svpressa.ru/persons/tagir-sitdekov/
  15. https://www.comnews.ru/content/224395/2023-02-13/2023-w07/sitdekov-tagir-chastnaya-medicina-ne-ustupaet-gosudarstvennoy
  16. https://fedpress.ru/person/3214748
  17. "Алло-Столица: города-побратимы Москвы". Архивация: оригинал 2011-10-25. Боси: 2011-10-28. Unknown parameter |deadlink= ignored (|url-status= suggested) (кумек)

Адабият

РегIелал

Халип:Succession box captionХалип:Succession box rowХалип:Succession box rowХалип:Succession box row

Халип:Москваялъул административияб бикьиХалип:Россиялъул Федерациялъул субъекталХалип:Россиялъул шагьарал-миллионералХалип:Москваялъул гIоралХалип:Шагьарал СССРалъул багьадуралХалип:Россиялъул Меседил гор

Халип:Азиялъул тахшагьаралХалип:Риидалил Олимпиадабазул тахшагьаралХалип:Москваялъул тарих

🔥 Top keywords: БетӀераб гьумерХалкъалъул къадарМэрБелгенВикипедия:БаянГӀурус географияб жамагӀатВикипедия:ЖамгӀияб порталВикипедия:Гьанжесел лъугьа-бахъиналК2023 сонВикипедия:Алипбаялъул игІланВикипедия:БайбихьиВикипедия:БетӀераб гьумералда гьанжесел лъугьа-бахъинал/КандидаталРоссияВикипедиялъул бахӀс:ЖамгӀияб порталВикипедияПортал:Хал-шалХъулухъалъулаб:ХъирщиВикипедия:ГІахьалчагІазул цІаралЭстонияВикипедия:ЛъикІ щварал ВикипедиялдеMХалкъаздагьоркьосеб фонетикияб алипба1978Эркенаб контентКумек:ВикипедиялдеИнгилисалХъулухъалъулаб:ЦІиял хиса-басиялШималиябгин атлантикияб къотӀиялъул организация1921Закатала мухъХъулухъалъулаб:Дир бахІсЛиссабонФайл:Logotrigal.png1936Халип:БетӀераб гьумералда гьанжесел лъугьа-бахъиналВикипедия:Авторасул хІукъукъалАл-КъагӀидаЭнциклопедияРоссиялъул империяЧонобЯпонияАвар мацІ1992Файл:Флаг аварцев.pngГӀорИтниTurkish AirlinesРокьиАвар мацӀДагъистанВикипедия:Жакъа тІаса бищараб макъалаЖеневаГӀурус мацӀБочохъТуркияЖалдаРагьукъалКьанибСоветияб Союзалъул Социялизмаялъул РеспубликабиЕкатерина IIВикигъамас1966Категория:ИнженерияМоцӀ (астрономия)Хириясул ГІалибекТуркменистанБежудаБасрияб ГьамущиUTCХалип:Cite webВикипедия:Сиясат ва нухмалъиялВикипедия:МажлисВикипедия:Макъалабазул устарБакълъул мухъВикипедия:Къойил суратИнгилис мацӀШамгъуда2014 сонКанадаТарихБарнабТушГӀарац (валюта)БусукьЧачанНуцалКъарадахъХалкъаздагьоркьосеб роценалъул гӀуцӀцӀиАзия195230 декабрТалатБугьнадаЦолъараб Къиралат1928ЖажадаВикипедия:АдминистраторалXX гӀасру